КАЗКОВИЙ ВЕЧІР
Що люблять всі читати вечорами?
«Казковий вечір» – знають діти й мами.
Цікава ця газета й кольорова.
Люблю її я дуже, вона кльова!
 Владислава Кобко,
с. Тараща Київської обл.

 

Перейти на головну сторiнку→ Справжнє диво


Дитячі малюнки

СУДАН


- Ой, яка жахлива спека… - ліниво пробурмотів Скрикотелло, дивлячись на термометр.
- Хм, - усміхнулася Фея Квітів. - Злякався якихось тридцяти трьох градусів! А чи знаєш, друже, що є країни, де таку температуру вважають за справжню прохолоду? Помандруймо до Судану!
- Щось не хочеться, - завагався малюк, - як би крильця не підсмажити…
- Не бійся, адже зі сходу ця африканська країна омивається Червоним морем - матимеш змогу викупатися.
- Тоді я вже там!
І, справді, за якусь мить друзі вже вивчали підводні коралові рифи.
- Скільки тут дивовижних риб! А які барвисті!
- Підводний світ біля узбережжя Судану навіть багатший, ніж у Єгипті, де туристи вже давно розполохали морських красенів. А от тут природа недоторканна. Але у глибинах повно акул…
- І вода дуже солона… Продовжимо мандрівку на суші!
І крилаті полетіли над чарівними піщаними заметами Нубійської пустелі.
- Назва пустелі походить від арабського слова «нубу», що означає «золото», - пояснила Фея. - Невеличкі скелі, що прилягають до головної річки - Нілу, справді, насичені золотоносним кварцем, із якого виготовляють цінний метал.
- А тут завжди так спекотно й посушливо? - заскиглив зелений. Надворі було п’ятдесят три градуси тепла.
- Пустельний клімат - надзвичайний. Під кінець дня температура різко знижується, і вночі часто бувають морози, уявляєш?!
- Ой, Феє, - раптом скрикнув Скрикотелло, - якийсь червоний пісок набився мені в рот і у вуха!
- Це «хабуб» - пилеві бурі, які тривають саме зараз, на початку літа. Частинки червоного пилу здіймаються вітром разом із краплинками вологи, і за кілька місяців ця вода знову осідає на землю - в серпні розпочинається сезон дощів.
- Не дивно, що навколо жодної душі.
- Ну, тоді летімо до міста, там людно, - усміхнулася Фея Квітів. - Бачиш, це Хартум - столиця Судану. Якщо хочеш познайомитися з його культурою, пройдімося місцевим ринком. Шановна, підвезіть, будь ласка, до базару на своєму віслюкові! - звернулася Фея до жінки, повністю загорнутої в яскраво-жовту тканину.
- Дивне вбрання, - пхикнув Скрикотелло. - Надворі ж так спекотно!
- У Судані люди особливо релігійні, а мусульманки не мають права показувати своє обличчя, тому вбираються у паранджу - спеціальний одяг, який покриває жінку з головою.
Опинившись на ринку, Скрикотелло не міг очей відвести від великої кількості шкіряних, металевих і дерев’яних прикрас, вироблених власноруч, і навіть придбав собі на згадку різьблену маску.
- Суданці люблять оздоблювати орнаментом усі предмети побуту, - зауважила Фея, розглядаючи чудовий посуд, вироблений із глини, соломи й навіть гарбузів. - А особливо ціняться предмети з чорного та червоного дерева, що густо росте на півдні країни, де клімат не такий посушливий і спекотний. До речі, ми ще не обстежили цей куточок. Летімо?
- Авжеж! Хочеться сховатися у прохолодну тінь дерев.
- Тоді помандруймо ґалереєю!
- Хіба в лісі виставляють картини?
- Звісно, ні, - засміялася красуня. - Але дерева, що ростуть у джунґлях уздовж річок, настільки густі, що туляться своїми верхівками одне до одного, утворюючи над водою такий собі коридор. Тому ці ліси й отримали назву - ґалерейні.
- Дуже гарно! Сподіваюся, я не опинюся в пащі у крокодила?
- Навряд чи вони захочуть поживитися таким малюком, - усміхнулася Фея. - Але тут і справді мешкає багато диких звірів - і слони, і жирафи, й леопарди, і бегемоти, просто як у відомій казці Корнія Чуковського.
- Мабуть, дійсно, не варто «ходити в Африку гуляти». Краще у «Казковому вечорі» про неї прочитати !





jkjd