ЧОТИРИ СЕСТРИ
 
Я розповім вам про сестер чарівних.
Це Літо, Осінь та Зима й Весна.
Усі поміж собою завжди рівні,
Та кожна з них у чомусь головна.
З’являються по черзі, поіменно,
Міняють на свій смак вбрання Землі:
Барвисте, біле, золоте, зелене.
Радіють їм дорослі та малі.
Зима усе притрусить снігом білим,
Старанно вкриє ковдрою поля.
Весна все навкруги засіє вміло,
Нап’ється талих вод її земля.
А Літо – час канікул, сонця й спеки.
Плоди дозріють – Осінь жде врожай.
Дощем заплаче, бо від нас лелеки
Аж до весни летять у теплий край.
  
Ірина Шоломей

Перейти на головну сторiнку→ Справжнє диво


Дитячі малюнки

КРАЇНА КОРАЛОВИХ ОСТРОВІВ


Скрикотелло сидів на пожовклому листочку і з нетерпінням чекав на Фею Квітів. Ще б пак! Адже чарівниця пообіцяла цікаву мандрівку до найменшої країни світу – Тувалу.
– Привіт, друже! – несподівано почулося за спиною. – Сподіваюся, ти гарно виспався сьогодні? Нам доведеться подолати чималу відстань…
– Ми перетнемо океан? – широко розплющив очі зелений.
– Цілком можливо, – таємниче усміхнулася легкокрила.
– Феєчко, розкажи трішки про цю країну! – попросив непосида.
– Гаразд, – погодилася чарівниця. – Вирушаймо, а я дорогою познайомлю з найцікавішими куточками Тувалу.
Друзі залопотіли крилами й за мить сховалися в ранковому тумані.
– Країна омивається хвилями Тихого океану і схожа на невеличке село, яке складається із восьми островів. Вони вишикувалися рядочком так, що здаються єдиним цілим.
– Феє, – несподівано запитав зелений, – а чому цей океан назвали Тихим? Послухай, як він шумить!
– Назву водоймі дала команда сміливого мореплавця Магеллана, – повідомила легкокрила. – Коли хоробрі мандрівники перетинали океан, протягом усієї подорожі була тиха і ясна погода.
Аж ось Скрикотелло захоплено вигукнув:
– Поглянь, Феє, острови й пальми!
– Ура! – підтримала малого чарівниця. – Ми дісталися райського куточка світу!
– Я так стомився! – чесно зізнався малюк. – І пити хочеться!
– Воду доведеться гарно пошукати, – засміялася легкокрила. – Лише на одному з островів є питна вода, на решті – місцеві мешканці використовують дощову.
– Що ж нам робити? – запанікував малий.
– Не хвилюйся, – заспокоїла Фея Квітів, – тувальці дуже гостинні, тому голодними й спраглими не залишимося.
– Ця країна схожа на маленький рай! – захоплювався Скрикотелло, роздивляючись пишну зелень, золотаво-жовтий пісок і яскраво-блакитні води.
– Так, але коли тут починається сезон дощів, місцеві мешканці тремтять від страху, щоб сильний ураган не зніс їхні будиночки в океан.
– Бідолашні, – поспівчував Скрикотелло, а потім бадьоро додав: – Сподіваюся, ми встигнемо вдосталь насолодитися відпочинком.
– Навіть не сумнівайся! – підморгнула чарівниця, і друзі наввипередки гайнули густими заростями папоротника, кокосових і бананових пальм та мангових плантацій. А скільки дивовижних рибок і коралів побачили мандрівники! Таких немає в жодному іншому куточку планети!
– Ніколи не забуду цього фантастичного місця, – переглядаючи вдома фотографії, сумно зітхнув Скрикотелло.
– Ну, звичайно, – засміялася чарівниця, – адже полетимо туди ще не раз!










прокат костюмів