Авторські казки
Абхазька народна казка
Азербайджанська народна казка
Албанська народна казка
Американська народна казка
Англійська народна казка
Арабська народна казка
Афганська народна казка
Африканська народна казка
Башкирська народна казка
Білоруська народна казка
Бірманська народна казка
Болгарська народна казка
Боснійська народна казка
Бразильська народна казка
В’єтнамська народна казка
Вірменська народна казка
Галісійська народна казка
Грецька народна казка
Датська народна казка
Ескімоська народна казка
Естонська народна казка
Ефіопська народна казка
Єврейська народна казка
Єгипетська народна казка
Інгуська народна казка
Індіанська народна казка
Індійська народна казка
Ірландська народна казка
Італійська народна казка
Казахська народна казка
Калмицька народна казка
Карельська народна казка
Киргизька народна казка
Китайська народна казка
Корейська народна казка
Кримська народна казка
Латиська народна казка
Литовська народна казка
Лужицька народна казка
Мадагаскарська народна казка
Македонська народна казка
Малагасійська народна казка
Марійська народна казка
Мексиканська народна казка
Нанайська народна казка
Ненецька народна казка
Німецька народна казка
Новозеландська народна казка
Ногайська народна казка
Норвезька народна казка
Норвезька народна казка
Персидська народна казка
Російська народна казка
Румунська народна казка
Сербська народна казка
Слов’янська народна казка
Суданська народна казка
Татарська народна казка
Тибетська народна казка
Туркменська народна казка
Угорська народна казка
Узбецька народна казка
Українська народна казка
Філіппінська народна казка
Французька народна казка
Хорватська народна казка
Черкеська народна казка
Чеська народна казка
Чеченська народна казка
Шведська народна казка
Шотландська народна казка
Японська народна казка
Ганс Христиан Андерсен
Брати Грим

 

Перейти на головну сторiнку→ Казки

ДОПОМОГА ЗМІЇНОГО ЦАРЯ


Індіанська народна казка


дного разу вождь спорядив сина з листом до сусіднього племені. На знак доказу, що посланець царської крові, дав глечик дивовижної краси.

Юнак зібрався в дорогу, коли дивиться: одноплемінники кидають камінці в річку. Сподобалася хлопцю забавка, тому й собі розмахнувся та жбурнув у воду глечик. Той, звичайно, відразу ж потонув. Злякався парубок: як іти до сусіднього вождя без предмета батькової влади? І додому боязно – доведеться розповідати про пригоду. Вирішив дістати посудину з річкового дна. Доплив до того місця, де глечик пішов під воду, та пірнув, набравши в легені якнайбільше повітря.
За юнаком спостерігали друзі. Чекали-чекали на товариша, а потім повернулися до поселення й розповіли вождю, що його син потонув.
Насправді ж ось що сталося. Щойно хлопець пірнув, як його схопили змії та потягнули до печери.
– Стань на сходинку! – наказали плазунки.
Побачив юнак, що там у розкішному кріслі сидить зміїний цар, а гадюк скрізь – аж кишить. Відчайдух сміливо зробив крок, але сходинка стала вищою. Ступив іще раз – знову виросла. Коли втретє підняв ногу, підступна немов підстрибнула.
– Ставай на сходинку! – підбадьорюють змійки.
Лише вчетверте хлопцеві вдалося піднятися на виступ.
– Дякую тобі за подарунок! Чудовий горщик! – відзначив зміїний цар. – Хочу віддячити. – І володар указав на пір’їну, що кружляла в печері. – Вона твоя!
Парубок простягнув руку – подарунок прослизнув між пальцями! Юнак тричі намагався вхопити пір’їну і скільки ж разів лишався ні з чим. Лише четверта спроба увінчалася успіхом.
– Бачиш бойову палицю? – знову заговорив зміїний цар. – Вона теж твоя.
Тільки з четвертого разу хлопець зумів ухопити зброю.
Зміїний цар похвалив гостя за наполегливість і дав такі вказівки:
– За три дні повертайся до батька. Як запитає, де був, кажи: «Знаю, що знаю». Ні в якому разі нічого не розповідай. Якщо ж колись знадобиться допомога, заплети у волосся чарівне перо, візьми бойову палицю та тричі вклонися сходу сонця – миттю з’явлюся.
Четвертого дня змійки провели юнака на те місце, де пірнув, допомогли вибратися на берег, вручили втрачений глечик, і хлопець повернувся до батька. Побачивши сина, вождь, який уже три доби перебував у скорботі, просто не тямив себе від радості.
– Де ти був?! – схвильовано вигукнув чоловік.
Парубок тільки тихо відповів завченою фразою і вхопив тата в міцні обійми.
…Минав час. Батько із сином жили спокійно та щасливо. Коли це одного дня на плем’я напали могутні вороги, оточивши поселення. Вождь був у відчаї. Тут юнак і згадав про слова річкового царя:
– Володар змій обіцяв допомогу. Настав час!
Отож парубок заплів у волосся чарівне перо, взяв бойову палицю, пішов на найвищий  пагорб у селищі та тричі вклонився сходу сонця.
Умить перед ним з’явився зміїний цар:
– Чого хочеш, друже?
– На нас напали вороги, – повідомив син вождя. – Моєму батькові потрібна допомога.
– Іди та скажи, що боятися нічого. До сходу сонця все владнається.
Повернувся хлопець і переказав вождеві слова зміїного володаря. І справді: підійшли вороги до селища, проте відразу, немов за помахом чарівної палички, відступили. А вранці всі побачили, що вороги міцно зв’язані змійками, немов мотузками.
Вождь уклав мирну угоду з ворогами, і відтоді плем’я зажило у спокої. Ось як допомогла дружба з володарем змій!
 
!Аж кишить – дуже багато.