Авторські казки
Абхазька народна казка
Азербайджанська народна казка
Албанська народна казка
Американська народна казка
Англійська народна казка
Арабська народна казка
Афганська народна казка
Африканська народна казка
Башкирська народна казка
Білоруська народна казка
Бірманська народна казка
Болгарська народна казка
Боснійська народна казка
Бразильська народна казка
В’єтнамська народна казка
Вірменська народна казка
Галісійська народна казка
Грецька народна казка
Датська народна казка
Ескімоська народна казка
Естонська народна казка
Ефіопська народна казка
Єврейська народна казка
Єгипетська народна казка
Інгуська народна казка
Індіанська народна казка
Індійська народна казка
Ірландська народна казка
Італійська народна казка
Казахська народна казка
Калмицька народна казка
Карельська народна казка
Киргизька народна казка
Китайська народна казка
Корейська народна казка
Кримська народна казка
Латиська народна казка
Литовська народна казка
Лужицька народна казка
Мадагаскарська народна казка
Македонська народна казка
Малагасійська народна казка
Марійська народна казка
Мексиканська народна казка
Нанайська народна казка
Ненецька народна казка
Німецька народна казка
Новозеландська народна казка
Ногайська народна казка
Норвезька народна казка
Норвезька народна казка
Персидська народна казка
Російська народна казка
Румунська народна казка
Сербська народна казка
Слов’янська народна казка
Суданська народна казка
Татарська народна казка
Тибетська народна казка
Туркменська народна казка
Угорська народна казка
Узбецька народна казка
Українська народна казка
Філіппінська народна казка
Французька народна казка
Хорватська народна казка
Черкеська народна казка
Чеська народна казка
Чеченська народна казка
Шведська народна казка
Шотландська народна казка
Японська народна казка
Ганс Христиан Андерсен
Брати Грим

 

Перейти на головну сторiнку→ Казки

МЕТЕЛИК


Філіппінська народна казка


а острові Лусон мешкали брат, на ім’я Ампаро, та сестра, яку звали Естер. На невеличкому городі вони вирощували овочі та квіти, продавали їх, і так жили.
За вдачею брат і сестра були зовсім різні. Естер цілісінький день поралася в городі, займалася хатніми справами, куховарила та шила. Ампаро ж був ледачим і вередливим. Хлопцю ніколи навіть і на думку не спадало, щоб допомогти сестрі. Він тільки те й робив, що кожного дня ходив до джерела та годинами розглядав у воді своє відображення. А відчувши голод, повертався додому.
Усівшись за стіл, хлопець чекав, поки сестра приготує та подасть страву.
– Чому купуєш усе таке несмачне? – невдоволено бурчав Ампаро. – Я не можу їсти цю дрібну кістляву рибу. А ти, як на зло, завжди вибираєш лише її.
– Паре, потерпи трішки, – лагідно заспокоювала Естер. – Завтра на городі зірву овочі та квіти, продам на базарі та куплю щось смачненьке.
– Тільки обіцяєш, – обурився хлопець, – а готуєш одне й те саме.
Ці розмови повторювалися майже щодня, та якось сестра не витерпіла:
– Ти ж ніколи не допомагаєш. А сама я не в змозі все робити. Городу не вистачає води, тому овочі не ростуть, а квіти – в’януть.
– Що? – вигукнув Ампаро. – Чи не хочеш зробити мене своїм наймитом?
– Недобре називати так одне одного, – ледь стримуючи сльози, мовила Естер. – Поміркуй, нас лише двоє, і просити допомоги ні в кого.
– Я не бажаю чути твої повчання! – зло вигукнув хлопець. – Залишайся одна зі своєю кістлявою рибою.
Ампаро зірвав найзапашнішу троянду й подався до джерела. Там, прикрасивши волосся квіткою, дивився на своє відображення та не міг намилуватися. А Естер, залишившись на самоті, розплакалася від образи. Невдовзі дівчина заспокоїлася та знову стала до роботи – тужити їй ніколи.
Сонечко вже закінчувало свою щоденну мандрівку небом, а брат усе не повертався. Стурбована Естер подалася до джерела й там побачила брата, що милувався своїм відображенням. А потім із водойми виринула неймовірно гарна жінка. Це була фея острова Лусон.
– Ампаре, ти погано ставишся до сестри, – звернулася чарівниця до хлопця. – Негайно повернися додому та перепроси.
– Іще чого! – обурився хлопець. – Вона зобов’язана піклуватися про мене.
Від такого нахабства фея на мить розгубилася.
– Естер нічого не зобов’язана. Вона піклується лише тому, що любить. Бачу, словами тебе не переконаєш.
Фея торкнулася Ампаро чарівною паличкою – і він зник, а на землі самотньо лежала троянда, щоправда, з чотирма пелюстками. Квітка легенько здійнялася в повітря та полетіла – в неї з’явилися крильця.
– Паре! – гукала Естер. – Не відлітай!
Відтоді люди, спостерігаючи за метеликом паро, кажуть: «Це – Ампаро, якого покарали за безсердечність і лінь».