Авторські казки
Абхазька народна казка
Азербайджанська народна казка
Албанська народна казка
Американська народна казка
Англійська народна казка
Арабська народна казка
Афганська народна казка
Африканська народна казка
Башкирська народна казка
Білоруська народна казка
Бірманська народна казка
Болгарська народна казка
Боснійська народна казка
Бразильська народна казка
В’єтнамська народна казка
Вірменська народна казка
Галісійська народна казка
Грецька народна казка
Датська народна казка
Ескімоська народна казка
Естонська народна казка
Ефіопська народна казка
Єврейська народна казка
Єгипетська народна казка
Інгуська народна казка
Індіанська народна казка
Індійська народна казка
Ірландська народна казка
Італійська народна казка
Казахська народна казка
Калмицька народна казка
Карельська народна казка
Киргизька народна казка
Китайська народна казка
Корейська народна казка
Кримська народна казка
Латиська народна казка
Литовська народна казка
Лужицька народна казка
Мадагаскарська народна казка
Македонська народна казка
Малагасійська народна казка
Марійська народна казка
Мексиканська народна казка
Нанайська народна казка
Ненецька народна казка
Німецька народна казка
Новозеландська народна казка
Ногайська народна казка
Норвезька народна казка
Норвезька народна казка
Персидська народна казка
Російська народна казка
Румунська народна казка
Сербська народна казка
Слов’янська народна казка
Суданська народна казка
Татарська народна казка
Тибетська народна казка
Туркменська народна казка
Угорська народна казка
Узбецька народна казка
Українська народна казка
Філіппінська народна казка
Французька народна казка
Хорватська народна казка
Черкеська народна казка
Чеська народна казка
Чеченська народна казка
Шведська народна казка
Шотландська народна казка
Японська народна казка
Ганс Христиан Андерсен
Брати Грим

 

Перейти на головну сторiнку→ Казки

МУДРИЙ СЛУГА


Афганська народна казка


дного разу вирушив багатій з молодим слугою Ахмедом до великого східного міста. Залишив господар парубка біля подвір’я знайомого купця, а сам попрямував у справах. Невдовзі чоловік повернувся й гукнув до підлеглого.

– Ахмеде, й навіщо я тільки завітав до цього міста! Мешканці лише й говорять про крадіїв, які щодня залишають людей без копійчини в гаманці.
– Не вір тому, що кажуть, господарю! То все балачки! – спокійно мовив парубок.
– Про всяк випадок наглядай за конем. Зніми з нього сідло та якомога сильніше прив’яжи до паркану, – наказав багатій.
– Гаразд, добродію. Відпочивай та ні про що не турбуйся! – запевнив слуга.
Поласувавши обідом, чоловік заснув. За годину він прокинувся й запитав у хлопця:
– Ахмеде, ти спиш?
– Ні, – відповів парубок.
– Про що замислився? – заплющуючи очі, поцікавився багатій.
– І гадки не маю, яким чином Всевишній помістив на воду землю, а вона й досі не втонула... – замріявся слуга.
– Не проґав коня, грамотію! – посміхнувся господар, повертаючись на інший бік.
Міцно спав багатій. Коли на небі засяяли місяць і зорі, він прокинувся та запитав у слуги:
– Усе міркуєш, Ахмеде?
– Думи не йдуть з голови, господарю! – озвався хлопець.
– Цього разу про що? – поцікавився чоловік.
– Як Всевишній зміг накрити землю небом, а стовпів не поставив?
– За конем краще наглядай, аби не поцупили, – розсердився на хлопця господар та знову заснув.
 На світанку розплющив очі сонько та гукнув до молодика:
– Тепер над чим роздумуєш, бідняче?
– Коня все ж таки вкрали. То я і міркую, дозволиш ти мені сідло нести чи сам впораєшся? – зухвало відповів Ахмед.
Чоловік неабияк розгнівався на слугу. Довелося бідолашному тікати, щоб уникнути покарання. Тож повернувся багатій додому без слуги та коня. Ще й сідло не захотів нести. Ото вже ледащо!
Поцупити – вкрасти.