Авторські казки
Абхазька народна казка
Азербайджанська народна казка
Албанська народна казка
Американська народна казка
Англійська народна казка
Арабська народна казка
Афганська народна казка
Африканська народна казка
Башкирська народна казка
Білоруська народна казка
Бірманська народна казка
Болгарська народна казка
Боснійська народна казка
Бразильська народна казка
В’єтнамська народна казка
Вірменська народна казка
Галісійська народна казка
Грецька народна казка
Датська народна казка
Ескімоська народна казка
Естонська народна казка
Ефіопська народна казка
Єврейська народна казка
Єгипетська народна казка
Інгуська народна казка
Індіанська народна казка
Індійська народна казка
Ірландська народна казка
Італійська народна казка
Казахська народна казка
Калмицька народна казка
Карельська народна казка
Киргизька народна казка
Китайська народна казка
Корейська народна казка
Кримська народна казка
Латиська народна казка
Литовська народна казка
Лужицька народна казка
Мадагаскарська народна казка
Македонська народна казка
Малагасійська народна казка
Марійська народна казка
Мексиканська народна казка
Нанайська народна казка
Ненецька народна казка
Німецька народна казка
Новозеландська народна казка
Ногайська народна казка
Норвезька народна казка
Норвезька народна казка
Персидська народна казка
Російська народна казка
Румунська народна казка
Сербська народна казка
Слов’янська народна казка
Суданська народна казка
Татарська народна казка
Тибетська народна казка
Туркменська народна казка
Угорська народна казка
Узбецька народна казка
Українська народна казка
Філіппінська народна казка
Французька народна казка
Хорватська народна казка
Черкеська народна казка
Чеська народна казка
Чеченська народна казка
Шведська народна казка
Шотландська народна казка
Японська народна казка
Ганс Христиан Андерсен
Брати Грим

 

Перейти на головну сторiнку→ Казки

КОРОЛІВСЬКІ ЗАЙЦІ


Угорська народна казка


одному селі в малесенькій хатинці мешкала вдова з трьома синами. Жили вони так бідно, що, крім чорного хліба, нічого й не їли. Так тривало декілька років, допоки не підросли діти.
От одного дня старший син і каже неньці:
– Спечіть, мамо, паляницю, я піду на пошуки роботу.
Зібрала жінка хлопцеві торбину та, благословивши, відпустила.
Ішов парубок густими лісами та високими горами. Як стомився, сів відпочити. Тільки дістав шматок паляниці, як де не візьметься мишка-шкряботушка.
– Добрий юначе, – просить сіренька, – пригости крихтою хліба.
– Самому нічого їсти, – сердито відказав хлопець, заховавши паляницю.
Насупилася мишка й повернулася в нірку. А парубок рушив далі. Невдовзі зустрічає його король.
– Куди це ти прямуєш, хлопче? – запитав володар.
– Шукаю роботу, – відповів юнак.
– А чи не наймишся до мене зайців пасти? – запропонував король.
– Чом би піти?! – зрадів.
– Але якщо хоч одного вуханя недорахуюсь, – попередив правитель, – вижену тебе геть.
Рано-вранці випустив хлопець зайців, а вони й розбіглися хто куди. Ловив-ловив парубок куцих, але зібрав лише половину. Розгнівався король на пастуха та прогнав.
Повернувся хлопець додому ні з чим.
– Спробую я пошукати щастя, – каже тоді матері середній син.
Спекла ненька й цьому парубку паляницю.
Здолавши чималенький шлях, хлопець сів перепочити та поїсти. Знову з’явилася мишка. Але парубок виявився таким же жадібним і прогнав сіреньку. Діставшись двору, він найнявся заячим пастухом. Але не пропрацював і дня, як розгубив усіх своїх підлеглих.
Повернувся додому з порожньою торбиною.
– Піду і я, – каже найменший син Томаш, – пошукаю заробітку.
У дорозі парубку також зустрілася сіренька мишка.
– Здрастуй, юначе, – привіталася тоненьким голосочком шкряботушка, поглянувши на паляницю.
– Пригощайся, будь ласка, – запропонував хлопець.
Поїла мишка крихту, подякувала й каже:
– За твоє добре серце дарую чарівну сопілочку. Візьми, вона в нагоді стане.
Попрощався Томаш із сіренькою та пішов собі далі.
Як дістався королівського двору, попросився на роботу. Правитель і йому наказав пасти зайців.
Тільки-но випустив Томаш куцохвостих, як вони розбіглися по всьому полю. Почав парубок звірів докупи зганяти, та все марно. Втомившись, він сів під дубом перепочити. Раптом згадав про чарівну сопілку. Як тільки перші звуки пролунали над галявиною, зайці слухняно почали наближатися до парубка. Так Томаш і привів усіх куцих додому.
Ввечері король перерахував зайців і виявилося: жоден вухань не загубився.
Пропрацювавши цілий місяць, парубок отримав від володаря багато золотих монет. Томаш повернувся додому, привіз рідним подарунків, а сіренькій мишці приніс мішечок смачного насіння.