Авторські казки
Абхазька народна казка
Азербайджанська народна казка
Албанська народна казка
Американська народна казка
Англійська народна казка
Арабська народна казка
Афганська народна казка
Африканська народна казка
Башкирська народна казка
Білоруська народна казка
Бірманська народна казка
Болгарська народна казка
Боснійська народна казка
Бразильська народна казка
В’єтнамська народна казка
Вірменська народна казка
Галісійська народна казка
Грецька народна казка
Датська народна казка
Ескімоська народна казка
Естонська народна казка
Ефіопська народна казка
Єврейська народна казка
Єгипетська народна казка
Інгуська народна казка
Індіанська народна казка
Індійська народна казка
Ірландська народна казка
Італійська народна казка
Казахська народна казка
Калмицька народна казка
Карельська народна казка
Киргизька народна казка
Китайська народна казка
Корейська народна казка
Кримська народна казка
Латиська народна казка
Литовська народна казка
Лужицька народна казка
Мадагаскарська народна казка
Македонська народна казка
Малагасійська народна казка
Марійська народна казка
Мексиканська народна казка
Нанайська народна казка
Ненецька народна казка
Німецька народна казка
Новозеландська народна казка
Ногайська народна казка
Норвезька народна казка
Норвезька народна казка
Персидська народна казка
Російська народна казка
Румунська народна казка
Сербська народна казка
Слов’янська народна казка
Суданська народна казка
Татарська народна казка
Тибетська народна казка
Туркменська народна казка
Угорська народна казка
Узбецька народна казка
Українська народна казка
Філіппінська народна казка
Французька народна казка
Хорватська народна казка
Черкеська народна казка
Чеська народна казка
Чеченська народна казка
Шведська народна казка
Шотландська народна казка
Японська народна казка
Ганс Христиан Андерсен
Брати Грим

 

Перейти на головну сторiнку→ Казки

ЗАЙЧИК І ВЕСЕЛКА


Авторська казка


 

Олена Громенко, с. Старі Санжари Полтавської області.

ив собі зайчик. Тільки двічі на рік він змінював колір шубки. Взимку – на білий, а влітку – на сірий. Набридло куцохвостому бути таким немодним. Якось після теплого літнього дощику на небі з’явилася барвиста веселка. Заєць зачаровано дивився на неї, а потім наважився попросити:
– Веселочко! Будь ласка, пофарбуй шубку в якийсь яскравий колір.
– Гаразд, – усміхнулася веселка. – Можу навіть міняти кольори твого вбрання. Але запам’ятай: якщо знову попросиш у мене білу шубку, то кольоровим більше не станеш ніколи.
Довговухий погодився і спочатку забажав бути зеленим. Адже це так зручно залишатися непомітним у траві та мати можливість досхочу бавитися в заростях.
Потім зайченя стало синім. Довелося перебратися поближче до озера. Невдовзі куцохвостий помітив, що йому так личить блакитний колір!
Настала осінь. Заєць став жовтим із червоними плямами. Він бігав по золотому листю й був зовсім непомітним для ворогів.
Ставало холодніше, з’явилися перші сніжинки. Одного разу зайчик зустрів їжачка. Той здивовано поцікавився:
– Що трапилося, друже? Чому такий пістрявий? Як зимувати думаєш?
Тут куцохвостий зрозумів, що його модне жовтогаряче вбрання взимку буде помітним навіть здаля. Лисиця таку поживу швидко вгледить! І став кликати веселку, щоб попросити білого кожушка. Барвиста одним оком визирнула з-за хмаринки й запитала:
– Пам’ятаєш мою умову?
– Так, – відповів зайчисько. – Проте не хочу кольорового вбрання. Краще хай буде таким, як створила сама природа!
Відтоді заєць на зиму стає білим, навесні змінює шубку на сіру. І ніякі інші барви йому більше не потрібні.