Авторські казки
Абхазька народна казка
Азербайджанська народна казка
Албанська народна казка
Американська народна казка
Англійська народна казка
Арабська народна казка
Афганська народна казка
Африканська народна казка
Башкирська народна казка
Білоруська народна казка
Бірманська народна казка
Болгарська народна казка
Боснійська народна казка
Бразильська народна казка
В’єтнамська народна казка
Вірменська народна казка
Галісійська народна казка
Грецька народна казка
Датська народна казка
Ескімоська народна казка
Естонська народна казка
Ефіопська народна казка
Єврейська народна казка
Єгипетська народна казка
Інгуська народна казка
Індіанська народна казка
Індійська народна казка
Ірландська народна казка
Італійська народна казка
Казахська народна казка
Калмицька народна казка
Карельська народна казка
Киргизька народна казка
Китайська народна казка
Корейська народна казка
Кримська народна казка
Латиська народна казка
Литовська народна казка
Лужицька народна казка
Мадагаскарська народна казка
Македонська народна казка
Малагасійська народна казка
Марійська народна казка
Мексиканська народна казка
Нанайська народна казка
Ненецька народна казка
Німецька народна казка
Новозеландська народна казка
Ногайська народна казка
Норвезька народна казка
Норвезька народна казка
Персидська народна казка
Російська народна казка
Румунська народна казка
Сербська народна казка
Слов’янська народна казка
Суданська народна казка
Татарська народна казка
Тибетська народна казка
Туркменська народна казка
Угорська народна казка
Узбецька народна казка
Українська народна казка
Філіппінська народна казка
Французька народна казка
Хорватська народна казка
Черкеська народна казка
Чеська народна казка
Чеченська народна казка
Шведська народна казка
Шотландська народна казка
Японська народна казка
Ганс Христиан Андерсен
Брати Грим

 

Перейти на головну сторiнку→ Казки

ГАНС І СМУГАСТИЙ КІТ


Брати Грим


олись жив самотній мірошник і мав трьох учнів. Одного разу чоловік викликав хлопців до себе.

– Оскільки не маю дітей, – мовив хазяїн, – то хочу, щоб один із вас став моїм спадкоємцем. Млин дістанеться тому, хто приведе найкращого у світі коня. Ідіть і за сім років повертайтеся з гривастими.
Наймолодшого учня звали Ганс. Він був таким непутящим, що всі лише сміялися.
– Куди зібрався? – запитують старші брати. – Навіть якщо тобі млин і дістанеться, все одно не впораєшся.
Але Ганс не зважав і вперто йшов із ними. А вночі, коли хлопець заснув, брати втекли. Прокинувшись уранці, Ганс дуже засмутився.
– Що ж тепер робити? – забідкався він. – Сам я ніколи коня не знайду.
Раптом хлопець побачив біля себе смугастого кота.
– Куди прямуєшся, милий Гансе? – запитав людським голосом звір.
– Я і сам не знаю, – сумно відповів парубок.
– Якщо служитимеш мені сім років, то дам найкращого коня.
– Ну, коли ти настільки розумний, аби знати людську мову, – мовив Ганс, – то згоден.
Кіт привів Ганса у свій палац. Щодня хлопець старанно виконував усі вказівки господаря: рубав кущі срібною сокирою, поливав із золотої лійки троянди в саду та стриг діамантовими ножицями траву.
Якось Ганс запитав кота:
– Шановний хазяїне, не знаю, як довго перебуваю тут, але чи не час мені отримати обіцяного коня?
– Ще зарано, – відповів смугастик. – Ось тобі срібні цвяхи, молоток і дошки. Спочатку зведеш будинок.
Ганс став до роботи. Невдовзі на пагорбі засріблився дім. І тоді вже кіт повів хлопця до стайні вибрати коня. Але гривасті були такі гарні, що парубок аж розгубився.
– Повертайся додому, – мовив смугастик, – а за три дні я приведу тобі довгоногого.
Мірошник, побачивши Ганса без гривастого, розгнівався.
– Як ти міг з’явитися без коня? – закричав він.
Ганс попросив чоловіка зачекати. І за три дні у двір мірошника завернула золота карета, запряжена шістьома гривастими. А позаду візка на найкращому коні їхала надзвичайної вроди принцеса.
– Мірошнику, – наказала красуня, – поклич молодшого учня Ганса, який служив у мене сім років.
Чоловік, падаючи на коліна, мовив:
– Він у хліву, Ваша Високосте.
Із карети вийшли слуги, знайшли хлопця та перевдягнули його в пишні шати.
– Мірошнику, – всміхнулася принцеса, – цей кінь для тебе.
– Я ще ніколи не бачив такого красеня, – вигукнув чоловік. – Млин належить Гансу.
– Залиш усе собі.
Принцеса й Ганс сіли в карету та поїхали.
Зупинившись біля срібного будинку, вони побачили, як хатина перетворилася на розкішний замок. Того ж дня Ганс одружився з принцесою. І щасливе подружжя зажило в любові та злагоді.